" Чи ти примарилась мені "
Вона примарилась такою реальною Наче тут біля мене була Я вдивлявся в її щиру посмішку В моє серце запала вона ! . Скільки років пройшло не злічити Знову в сні появляєшся ти Не забути тебе - не впросити До реальності мої прийти . Смарагдові очі , силует лебединий О Боже пробач , ти настільки красива Любий твій прихід може бути прощальний Заграє нам вальс , потанцюєм в останнє . Прикрашені зали , шампаньське та квіти Тут ми наче з казки , кругом бігають діти Закружляю тебе в незабутнім романі Дізнаюся, що сплю я , і у вічній омані ... Настає новий день , просинаюсь один Вдивляюсь в вікно , бачу :" це вправду ти " ! Неважливі слова , очі в очі до сліз ... Ти нарешті прийшла у мій світ без причин .
2025-11-29 04:36:49
1
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3315
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2820