رسالة  ١٠٧
Mennah Mostafa
أتسائل متى ستتساقط الغيوم وتنتهى المشاعر حتى نصبح فارغين جدار الروح تشقق حتى أصبح للغيوم مكان بداخلنا وجدار العقل يصرخ مُثْقِلًا بكلماته الداخلية التي تجعل منه جحيم خاص به هو فقط هل مشاعرنا تحدد من نحن أم هي فقط وسيلة للتعبير عن ما بداخلنا هل نحن اقوي من مشاعرنا أم هي أقوي مما نكون ؟
2020-11-08 21:27:47
0
0
Інші вірші поета
شبحي الاسود الرسالة الأخيرة روحك الأخيرة
Інші поети
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10282
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13125