حياة مظلمة

Mennah Mostafa

العالم هادئ ومظلم يخترق مابداخلك بظلامه حتي يختفي نورك ويندثر فتصبح خفى ومظلم مثله الحياة ليست مليئة بالحياة كما تزعم الحياة مليئة بالصدمات بالنزاع والظلام الذى يشتد كل لحظة حتى يصل إلى أعماقك فيصيبها بقوته المظلمة حتى تصبح حياتك مظلمة مندثرة به حتى أنت لا تستطيع معرفة نفسك نورك هو الذي يبث بها الحياة نورك هو الحياة.. ولكن ماذا لو نورك اندثر في السراب وأصبحت خفى من سينقذك ؟ لا أحد قادر علي إنقاذك حتي نفسك أعلنت الاستسلام لا مفر من غرقك في الظلام لا مفر من شعورك بوحدتك داخل الجدران لا مفر من وجودك داخل الجدار لان الجدار أصبح بداخلك وانت لا تملك القدرة على تفاديه كما كنت تفعل لا تملك القدرة على الهرب هذه المرة هذه المرة الجدار بك وأنت لا تقوى علي مقاومته لا تقوى على أى شئ

2021-04-19 03:03:20

1

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Black flower

كتابتك هذه جمييلة جدا♥♥

Відповісти

2021-05-01 01:08:08

1

Mennah Mostafa

شكرا بجد 🥺❤️❤️

Відповісти

2021-05-01 02:14:01

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11544

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1764