Його вдихнула запах і прозріла
Мария Шпир
Його вдихнула запах і прозріла Щось всередині неї сколихнулось, І радість раптом душу окрелила І враз засяяли глибокі її очі, Постав пред неї його образ Ним марила вона щоночі , Про нього думала щомиті За ним ридала і страждала , Без нього не жила,а існувала Блукала вулицею тихо Самотньо плакала щоночі Писала ті листи печальні , Тому кого так сильно покохала Торкнутись так його хотіла Почути голос той солодкий, А голос той туманить розум Немов вино терпкосолодке І кожен раз вона п'яніла , Почувши голос той коханий Відчути подих той хотіла І доторк рук його відчути , В обіймах танути хотіла Дивитись в очі ті великі Вмирати від краси щоразу , Знаходить в ньому лиш прекрасне, Вдивлятись в нього мов востаннє... (22.12.2019)
2020-05-10 12:30:32
3
0
Інші вірші поета
Харків-місто,в яке я закохалась Небесные глаза твои Споруда загадка Ти
Інші поети
Lilya Foxyyy
@LillyFox
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13522
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2786