Його вдихнула запах і прозріла
Мария Шпир
Його вдихнула запах і прозріла Щось всередині неї сколихнулось, І радість раптом душу окрелила І враз засяяли глибокі її очі, Постав пред неї його образ Ним марила вона щоночі , Про нього думала щомиті За ним ридала і страждала , Без нього не жила,а існувала Блукала вулицею тихо Самотньо плакала щоночі Писала ті листи печальні , Тому кого так сильно покохала Торкнутись так його хотіла Почути голос той солодкий, А голос той туманить розум Немов вино терпкосолодке І кожен раз вона п'яніла , Почувши голос той коханий Відчути подих той хотіла І доторк рук його відчути , В обіймах танути хотіла Дивитись в очі ті великі Вмирати від краси щоразу , Знаходить в ньому лиш прекрасне, Вдивлятись в нього мов востаннє... (22.12.2019)
2020-05-10 12:30:32
3
0
Інші вірші поета
Споруда загадка Мої спогади про школу Твої обійми і тепло Він для неї цілий Всесвіт
Інші поети
Lou
@TomatoSoup
Catastrophe
@catastrophespoetry
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4875
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10718