Відстань,що нас розділяє

Мария Шпир

Я так прагну зруйнувати Ті вокзали великі між нами, Відірвати й приєднати Об'єнати й поєднати , Ті міста,що розділяють Ті міста,де ми сумуєм Ті міста,де ми самотні Ті міста,де ми не разом, Ти скажи лиш чи кохаєш Чи потрібне моє серце Чи сумуєш ти без мене, Часто думаю про тебе Часто плачу я без тебе , Ти давно вже снишься мені Бачу в снах своїх солодких, Запах твій немов отрута Я вдихала б його вічно Кожен подих,кожне слово, Я ловлю і зберігаю Кожен доторк,серця стукіт- Це для мене дуже цінне Це для мене найдорожче Чути голос той солодкий Кожну мить немов востаннє Милуватися тобою Зазирнути в твою душу, Там знайду промінчик світла Там знайду твоє кохання Там знайду печаль і смуток, Теплоти пів тонни мабудь Я лиш прагну бути поруч Дарувати радість серцю Що таке велике й добре Що спроможне так кохати... (27.01.2020)

2020-05-10 12:17:08

Інші вірші поета

Розчинюсь в тобі Проблеми в великім місті Цінуй дрібниці Моя подруга

Інші поети

Muzalevski

@Muzalevski

Sumyat Swezin

@Sumyat_Swezin

Elana

@Elana

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

16253

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5971