Учёный-дервиш

Х. О.

Скитался я всю жизнь, был бедняком немытым, Но не стесняюсь этой жизни я, Ведь был я так же учёным знаменитым... давно забытым, Вот так прошла вся жизнь моя. Не по душе мне общество, гордливость, Дома роскошные, и с ума сводящий блеск монет, Моя душа в ту бедноту влюбилась, В которой я исследовал, общался с тишиной.

2023-04-07 16:25:22

Інші вірші поета

Утро А смерть – так блаженна Что может быть лучше. Солдат

Інші поети

Vorozhka

@Vorozhka

Olim

@_Olim_

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2835

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

9173