Серце не дає...
Дарина
Ти не питай мене чому, Я плачу кожен день. Чому вже не читаю тих поем, Які читала увесь день. Я не скажу тобі всерівно, Що в мене серце так болить, Болить і не сприймає тих поем, Які я так хочу читати. Читати хочу, але серце не дає! Чому ж? Чому серце не дає мені читати ті поеми?! А не дає воно тому, Що хочеться йому любити А не можна. Цей світ не дасть, Не дасть мені любити О так і будем жити з серцем на розріз Чи буду жити? Я не знаю.
2018-12-17 10:04:27
8
0
Інші категорії
Радісні вірші Соціальні Ода Для дітей Гумористичні Пейзажні
Інші поети
Oxi
@little_paper_boat
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11815
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4307