Серце не дає...

Дарина

Ти не питай мене чому, Я плачу кожен день. Чому вже не читаю тих поем, Які читала увесь день. Я не скажу тобі всерівно, Що в мене серце так болить, Болить і не сприймає тих поем, Які я так хочу читати. Читати хочу, але серце не дає! Чому ж? Чому серце не дає мені читати ті поеми?! А не дає воно тому, Що хочеться йому любити А не можна. Цей світ не дасть, Не дасть мені любити О так і будем жити з серцем на розріз Чи буду жити? Я не знаю.

2018-12-17 10:04:27

Інші категорії

Для підлітків Вірші в прозі Сумні вірші Подійні Вірші до свят Ода

Інші поети

Hania K.G.

@ArkCrimson

Neha

@neha_09

dila mayne

@fuckmeziam

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6973

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5918