Чужа. (український)
Коли ти чужа, Це з тобою назавжди. Ніколи рідну людину не заміниш ти. Чужа.. Це палає душа, Серце болить кров'ю обливається, Що любов рідних до тебе не повертається. Коли чужа це ти одна, Це ненависть, неповага. Нікому ти не цікава.. Чужа це на кусок хліба не заслуговуєш, Це коли ласкаве, добре слово для тебе зникає. Чужа - мовчання тишина, Це краще чим щось казати, Це життя може зберегти.. На цьому світі просто існуєш, Любов рідних не воскресиш.
2022-01-12 04:39:58
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Троянда (Любов)
Стихотворение к моей новой книге . Одинокое сердце.. Раненная душа. . Которую планирую написать.
Відповісти
2022-01-12 04:42:42
2
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Текст, словно о жизни моей. Честно, плакать охота с какою болью вы написали
Відповісти
2022-01-12 05:02:53
1
Троянда (Любов)
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Спасибо за комментарий. На то и пишу стихи, чтобы каждый что-то своё узнать мог.
Відповісти
2022-01-12 05:05:07
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3310
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2283