Чужа. (український)
Троянда (Любов)
Коли ти чужа, Це з тобою назавжди. Ніколи рідну людину не заміниш ти. Чужа.. Це палає душа, Серце болить кров'ю обливається, Що любов рідних до тебе не повертається. Коли чужа це ти одна, Це ненависть, неповага. Нікому ти не цікава.. Чужа це на кусок хліба не заслуговуєш, Це коли ласкаве, добре слово для тебе зникає. Чужа - мовчання тишина, Це краще чим щось казати, Це життя може зберегти.. На цьому світі просто існуєш, Любов рідних не воскресиш.
2022-01-12 04:39:58
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Троянда (Любов)
Стихотворение к моей новой книге . Одинокое сердце.. Раненная душа. . Которую планирую написать.
Відповісти
2022-01-12 04:42:42
2
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Текст, словно о жизни моей. Честно, плакать охота с какою болью вы написали
Відповісти
2022-01-12 05:02:53
1
Троянда (Любов)
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Спасибо за комментарий. На то и пишу стихи, чтобы каждый что-то своё узнать мог.
Відповісти
2022-01-12 05:05:07
1
Інші вірші поета
Душа в печалі.. (український) Дякую. (український) Добраніч.. (украинский.) День Єднання. (український.)
Інші поети
Diamond Darkwood
@RandxmHuman
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3430
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2026