Трэцi дзень...
(18+)
Трэцi дзень у горадзе гул стаiць, Так гудуць толькi нервы i жылы, Ды i злосць не схаваць, не у́таiць, Галасы палажыушы у́ магiлы. Трэцi дзень у горадзе люд стаiць, У чырвоным i белым адзеннi... А за кратамi хочацца дыхаць i пiць, I сваё захаваць сумленне. Трэцi дзень у горадзе боль стаiць, Ён у сэрцах, а кветкi у́ руках, Калыханкай-малiтваю бога прасiць, Каб спынiу́ гэты жудасны жах. Трэцi дзень у горадзе гул стаiць, Больш няма цiшынi i спакою, Дзяу́чаты, як кветкi, iм хочацца жыць, Ды кахаць. Як i нам з табою...
2020-08-14 18:52:09
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Дарья Царёва ( Т.О.К)
@Ольга))) Жаль, я потокейному не в ладатях(!!!
Відповісти
2020-08-27 18:34:31
Подобається
Ольга)))
@Boanerge жыве вечна! Дзякуй!!!
Відповісти
2020-11-16 07:10:44
Подобається
Ольга)))
спасибо за это огромное. Сейчас каждый ждёт какого-то своего счастья, пусть и разного и по-разному.
Відповісти
2020-11-17 18:49:24
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10901
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
72
13
4963