1. Хочу забути
1. Його стопи тягло в багно. Ноги були обгорнуті міцними, вкритими шипами частинами кривавого обладунку, їх колір і стиль нагадували дику троянду. Дихав важко, цей день видався важчим за попередній.
Обережно озираючись, він оцінював ймовірну небезпеку. Рухаючись уважно, він перетнув цю частину мертвих земель. Перед ним тепер височіли висохлі стовбури дерев, на гілках яких темніло мертве листя, що не встигло опасти. Він обережно відсунув його рукою. Більшість дерев у цій старій хащі були висохлі й покриті чорними плямами, що були наслідком ураження невідомою хворобою. Ліс страждав, і він це відчув, вставши навколишки й притуливши долоні до грунту.
Вставши, він стрімко рушив в глибини чагарнику до своєї кінцевої мети, крокуючи у невідомість, назустріч смерті, яку він сам бажав. Зелене полум'я обхопило праву частину його тіла. Тіні, які плелися по його душі, відступили. Він був поруч, не далеко.
Все почалося з жадоби. Первородні боги поглинали все, до чого могли дотягнутися їхні мерзенні кінцівки. Ось їхні довгі пальці, прорізуючи безліч світів, дістались і до цього світу. З кожним століттям все більше земель завойовували їхні воїни-Ткачі.
Контроль над новими підкореними світами здійснювали слуги Ткачів: тварюки, зіткані із трупів тисяч воїнів, що загинули, намагаючись відстояти свою свободу.
Обережно озираючись, він оцінював ймовірну небезпеку. Рухаючись уважно, він перетнув цю частину мертвих земель. Перед ним тепер височіли висохлі стовбури дерев, на гілках яких темніло мертве листя, що не встигло опасти. Він обережно відсунув його рукою. Більшість дерев у цій старій хащі були висохлі й покриті чорними плямами, що були наслідком ураження невідомою хворобою. Ліс страждав, і він це відчув, вставши навколишки й притуливши долоні до грунту.
Вставши, він стрімко рушив в глибини чагарнику до своєї кінцевої мети, крокуючи у невідомість, назустріч смерті, яку він сам бажав. Зелене полум'я обхопило праву частину його тіла. Тіні, які плелися по його душі, відступили. Він був поруч, не далеко.
Все почалося з жадоби. Первородні боги поглинали все, до чого могли дотягнутися їхні мерзенні кінцівки. Ось їхні довгі пальці, прорізуючи безліч світів, дістались і до цього світу. З кожним століттям все більше земель завойовували їхні воїни-Ткачі.
Контроль над новими підкореними світами здійснювали слуги Ткачів: тварюки, зіткані із трупів тисяч воїнів, що загинули, намагаючись відстояти свою свободу.
Коментарі