Блог
Всі
Мрія 2037
Новини
Донат сюди: 5355 2802 1670 9301 отримувач Смик Дмитро Сергійович
За декілька вузьких вулочок, що плелися між сусідніми хатами з характерним жужанням, яке вже сусіди знали на зубок, біг скавчучи кібер-пес. Обшивка пса була у великих червоних плямах. Він вив та скавчав, перебігаючи з одного краю вулички на інший. Періодично залізна тварина врізалася в стіни будинків та огорожуючі їх паркани.
На галас тварини почали збігатися люди. Петро вибіг на вулицю, пізнавши по жужанню та скавчанню їхню собаку. Пес заскавчавши кинувся до нього, вчепившись пащекою в штани. Тварина тягнула Петра в напрямку поля.
Коли дідусь побачив червоні плями на металічній обшивці кібер-тварини, його покрите зморшками лице закаменіло, очі розширилися, а уста зжалися в лінію та побіліли. 'Війна ніколи не піде з життя старого солдата', - думав він. 'Спочатку 2014, потім 2022, потім 28, а тепер знову дорогі мені люди страждають, покриваючись тінню кривавої війни.'
'Не треба було залишати Назарія самого, я міг би запобігти цьому жахіттю, що сталося', - думав дід. Він вже відчував запах металу, запах крові. Зі схилу він мчав вниз, попереду біг пес, коли пес був вже майже біля хлопчика, стон якого різав вуха, щось блимнуло й загуло освітивши галявину в голубий колір, собака впала каменем біля хлопчика її акумулятори почали вздуватися видавлюючи нутрощі собаки з металічного корпусу, вибух, полум'я й темрява... Це все, що він запам'ятав. По щокам Петра текли сльози. Він, тримаючи за руку Назарія, тонув у безодні ненависті до "братів". Російська весна знову прийшла, але червоні маки тепер потонуть в крові росіян, чиї мерзенні тіла роздавлять впавші в багно кремлівські зірки. Назарій під капельницями лежав на білому ліжку в Олександрійській лікарні, міна відірвала його ногу, а електромагнітний імпульс замкнув нейролінк й мозок юного хлопчини відправивши його в кому...
Автор: Смик Дмитро Сергійович
Хто хоче продовження ставте +
1
119
П#зда
Новини
Доброго дня. Біда одна не приходить. Вчора обломки ракети підірвали фуру (7 загиблих) в 10 метрах від автобусу в якому я їхав на стажування, а сьогодні керівник зателефонував й сказав, що він вже знайшов собі людину з досвідом.
1
107
Книги
Всі
Вірші
Всі
Холодне полум'я
Горяча вода
В холодному океані, де співає вітер,
Палає полум'я, це серця України нашої грім.
Зимовий вогонь у темних наших безоднях
Розквіте помстою, коли почне палати твій і мій дім.
Наше полум'я тремтить серед хвиль,
Розливаючись від берега до берега.
Воно таємничо приваблює душі,
Манить сміливих, тих хто призначення долі шукає.
Нашого полум'я сяйво під нічними зірками,
Мов чарівний танок, кружляє в такт мелодії що б'ють в барабани війни.
І кожна хвиля знає наше ім'я, Ми Українці
Наш вогненний блиск у наших холодних очах.
Хто кричав, що холод не має вогню?
У безодні океана вогонь затремтів.
Там ворог відчув наш холод вогню,
А нас дотик холоду не торкнеться.
Океан вогню, небесний оркестр,
Що грає мелодію по померлим героям.
Ти розгорнеш світло померших їх душ,
Вкривши серця їх, які вже не б'ються, гарячим полум'ям своїм.
Нехай холод і полум'я зіткнуться,
Створять магію, неповторний помсти дует.
І ми забудемо про той холодний океан,
Тільки полум'ям серця вогненнім тепер заживем.
Присвячується моєму загиблому на війні брату. Максим Земляк хай перед тобою відчиняться двері Райського саду!!!
11
3
327
Ранковий спалах
У країні думок, де квіти з легенд,
Сяють промені сонця на твоєму обличчі.
Я сплітаю вірші, щоб ти в них знайшла
Те, що у серці скрите з дитинства.
Ти ніжна розкіш, зірка надії,
У твоїх очах сяють розмаїті мрії.
Твоя усмішка – як ранковий спалах,
Розбуджує світло в глибині мого серця.
Ти вітром зваблива, волею птахів,
Не межуєшся часом і простором.
Ти вогнем палаючим, що не згасне,
Із тобою життя – мить, але прекрасна.
Твоя душа – крапля безмежності,
Твоя краса – віддзеркалення раю.
У цьому світі, де все тліє й минає,
Ти – незмінна зірка, світанковий спалах.
Вірші – це моє слово кохання,
Що збирає для тебе зірки з небес.
І в кожній твоїй клітинці тремтить моя відданість,
Тобі, моя дівчино, віддаю всю свою любов.
9
2
211