Видалити публікацію?
K L I F S
2020-01-10 20:52:43
"Колекціонер" by Джон Фаулз, і трохи про літературні вподобання.
Думки вголос, Відгуки та рецензії, Особисте
Дочитала "Колекціонер". Що ж. Знаєте, у мене немає якихось певних смаків щодо книг. 👁️Я люблю книги, які читаються легко, на одному диханні із напівпосмішкою на вустах, які змушують тебе співпереживати і зачаровують тебе своїм власним внутрішнім світом (часто це романтичні комедії з присмаком фентезі - я ж леді як не як). Власне, я завжди думала, що писати щось схоже, щось, що зможе людину розвеселити, витягнути на період прочитання з брудної реальності - це просто бомба-ракета, і завжди хотіла творити щось подібне. Погодьтеся, інколи тебе так і тягне прочитати щось незамудроване, хочеться, так сказати, відвести душу. А коли в подібному, здається, легкому на сприйняття творі криється якась глибока проблема або моральна історія, віртуозно і легко обіграна навколо, – це просто край, мілочка.👁️ 👁️Люблю читати душероздираючі трагедії, такі щоб до сліз на декілька днів і до тижневого запою. Люблю триллери, де сюжет тримає тебе в своїй охапці до останньої літери на останній сторінці, коли все через напругу просто тоне від поту твоїх рук, а після тебе ще декілька годин не покидає мандраж.👁️ 👁️Люблю детективи, та такі, щоб ти не просто читав слово за словом в рядку, а щоб твій мозок вбирав все як губка, самотужки вибудовував логічні послідовності, і тебе просто тіпало від сюжетних поворотів в неочікуваних місцях. А коли детектив + триллер, то несіть чаю.👁️ 👁️Люблю фантастику. Той випадок, коли через книги починаєш захоплюватись наукою і релявістською механікою. Знаєте, те невгамовне відчуття, коли тебе настільки переповнює сама книга, що переносить на сотні років вперед, в паралельні світи, в невідомі часи, і ти втрачаєш зв'язок з реальністю. Просто фантастика.👁️ 🧝Обожнюю фентезі. Готова говорити вічність, то ж просто залишу це тут (хто зрозумів, той зрозуміє): Відьмак, Варкрафт, Володар перстнів, Гаррі Поттер, Ерагон, майже увесь Террі Пратчетт, Макс Фрай, Рей Бредбері, а ще незліченні години на фікбуці.🧙 Так от. "Колекціонер" не схожий ні на що. Затягує, але не легкістю. Ти читаєш його, як ніби проживаєш години разом з героями, час стає дріб'язковий і непомітний. Світ і думки персонажів немов поглинають – британська атмосфера ХХ століття з металевим присмаком психологічного триллеру робить свою справу. Діалоги і монологи не раз змушували мене о пів третього ночі зависнути і, дідько, таки задуматись над багатьма речами цього тлінного світу. Хочу сказати от що: на протязі всієї книги я не могла залишити при собі однозначну думку, вона змінювалась, як змінювалась атмосфера написаного і стосунки всередині цієї атмосфери. Книга не нова, і давно уже зачитана не одним мільйоном людей. Не скажу більше нічого, просто рекомендую. P.S. Металевий присмак психологічного триллеру залишиться. А, забулась, ще трохи змішаних емоцій зверху вам на день гарантовано.
7
104