* * *
сліди так легко лишати втома так класно заходить лишаєшся наче в долонях у світа заколисаний наче ніколи не буде вже більше нічого закриваєш очі стихаєш зникаєш кажеш: мене не існує мене не існує - і це так тепло і посміхаєшся, згадуючі сліди вдалі й невдалі помічені й сховані що ведуть тисячами доріг що з'єднують з світом що розказують казки що чекають коли ти повернешся незалежно від того, чи є ти
2018-10-08 00:06:11
3
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2304
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13101