Inspiration
Les mots se bousculent dans mon coeur. J'ai le besoin de les crier, de les sortir, de les expulser. Ils vibrent dans mes côtes. Percutent mon esprit, Me fait frémir jusqu'à la pointe de mes orteils. Je crie. Je pleure. Je danse. Je ris, Et chante a tue tête, à travers mes mots. Des poèmes qui tranchent. Qui coupent. Qui brûle. Qui me détruit le cœur, Jusqu'à me faire pleurer De douleur. KAYSEE
2020-10-20 08:03:15
15
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
KAYSEE
@Legean 34 Merci beaucoup~
Відповісти
2020-10-20 08:08:20
Подобається
J'ai Pas D'idées :)
j'aime énormément <3
Відповісти
2020-10-20 08:47:24
1
KAYSEE
@J'ai Pas D'idées :) Merci beaucoup^^
Відповісти
2020-10-20 08:51:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3574
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2476