How do I say goodbye
(18+)
Mais dis moi Comment je suis censée t'oublier Comment je suis censée pouvoir te dire au-revoir Alors que je te vois partout Alors que j'ai passé toute ma putain de vie à tes côtés Comment continuer cette vie sans pouvoir t'appeler dès que je suis heureuse Ou triste En colère Déçu Dès qu'une futile banalité arrive Sans rire à tes côtés Me disputer avec toi Se goinfrer de chocolat Ou te taper l'arrière du crâne quand tu dis une bêtise Comment je suis censée continuer à vivre Sans nos regards que nous seuls comprenons Sans nos milliers de souvenirs qui ne pourront plus jamais être re-raconté Comment je suis censée te dire au revoir Alors que j'ai passé toute ma putain de vie à tes côtés Alors que tu es mon frère Mon cœur Mon âme soeur Mon meilleur amis Mon amour Comment K. (Inspirée de How do I say goodbye de Dean Lewis, cette pépite)
2022-12-21 20:51:22
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
ʏaʏa
Cette chanson est une pépite et ton poème aussi :)
Відповісти
2022-12-22 10:43:32
1
KAYSEE
@Perdix J'en écoute seulement deux de lui mais celle là à frapper si fort tu devrais essayer de l'écouter
Відповісти
2022-12-29 20:07:39
Подобається
KAYSEE
@ʏaʏa Oui elle est juste incroyable Merci beaucoup :)
Відповісти
2022-12-29 20:07:54
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1929
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7504