Je t'aime encore
Just_axelle just_axelle
Tu as laissé mon coeur en plan Ma bouche ouverte en grand Tu m'as quitté depuis longtemps Je ne suis pas réparée, pourtant Il me reste les souvenirs d'antan Qui me blesse à chaque instant Alors pourquoi décides tu de revenir maintenant ? Tu es bien pire que le vent Il s'en va et reviens en soufflant Mais lui il refroidit la chaleur Toi tu refroidis mon cœur ----- Dans mon cœur il y a les souvenirs du temps, les rêves d'enfant et les sourires béants. Je suis comme tout ces gens, je regarde mon passé mélancoliquement.
2020-11-15 04:58:56
11
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Just_axelle just_axelle
@Patalif merci !
Відповісти
2020-11-17 15:00:47
Подобається
Just_axelle just_axelle
@lys non t'inquiète, c'est une fiction ! mais merci de t'inquiéter ❤
Відповісти
2020-11-17 15:01:52
1
Un_Reve_De_Liberte
C'est "antan" au lieu "d'antant"
Відповісти
2020-11-17 18:37:23
Подобається
Інші вірші поета
Les mots en vrac Le corona qui dégénère Ton âme Forme noire
Інші поети
Інга
@troubled_soul
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1221
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1703