Ce n'était pas contre ta religion
Tu pensais à un blasphème Moi je pensais à un je t'aime A cette religion, à ces religions Juste à mon imagination Sur la liberté d'expression J'ai pensé caricature Sans rature J'ai pensé caricature Sans autre nature Ce n'était pas de la haine Simplement des paroles veines Pour un cours d'EMC Sans arrière-pensées Pouvoir juste parler Afin de s'exprimer Sans jamais injurier Et puis pourquoi se vanger ? De cette manière si dérangée Une discussion Pour un monde sans discrimination. Ce n'était pas, contre ta religion. Voila, j'espère que c'est bien, que j'en est bien parler 😅dites moi
2020-11-06 16:58:04
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Noémie
Très beau message, j'ai beaucoup aimé ! Tu l'as très bien écrit ! Attention j'ai relevé 2 fautes : veines s'écrit plutôt vaines* dans ton cas, moins que tu voulais parler de celles où circule le sang, et venger* au lieu de vanger aussi !
Відповісти
2020-11-06 19:30:37
1
Just_axelle just_axelle
@Noémie oki, mercii ! Je vais corriger
Відповісти
2020-11-06 19:32:32
1
KAYSEE
C'est un sujet qu'il faut traiter le plus possible C'est magnifique ✨
Відповісти
2020-11-07 10:21:46
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11596
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3964