I AM WHAT I AM
I am not perfect And I don't want to be perfect Cause no one is perfect I am different I am not your type Don't expect me to be like you I am what I am I can't change myself for someone else If you are not interested in me Then just leave Don't use me Cause I am strong enough to let you go....
2018-11-11 10:29:11
10
28
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (28)
JENOVA JACKSON CHASE
I read it alone ...It's my wish to read books along ...I don't share my book reading moments with anyone...And I told you to tell me when you read Breaking Butterflies...You did not...You told me to tell you when I read The Fault In Our Stars...I did not...It's equal...
Відповісти
2018-11-11 16:53:04
2
HAZEL GRACE
@JENOVA JACKSON CHASE I am just speechless....nothing left to tell you....
Відповісти
2018-11-11 17:34:49
2
JENOVA JACKSON CHASE
You don't need to tell me anything... Would you have seen my status you would understand...But how will you see it...You blo.... Me...Huh...Goodbye...imma sleepy...
Відповісти
2018-11-11 17:36:14
2
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5029
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12184