L.O.V.E.

Hazel Romero

In my darkest days, I got lost in the air, I was about to fall, But I was trapped by a hand. Anger Sullen hate Fear Doubts Hesitations Discontenment Full of why's Comes between Courage Strength Dedicated Laughter Peace of mind Joy Little by little, You washed away my bitter memories, Here, you choose to stay, In my bad days, You bring a spark of brightness, From being worthless, You make me feel worthy T'was really great to be with someone else, Specially like you who is full of fate, One year and six months we've been together, I learned a lot of things from you, You help me to understand all my doings. How can I forget someone like you? Who in all times have stood by my side Giving me cares , love and pieces of advice, The kind of person I'll cherish all thru' my life, All the time that were together was a bliss. You're the one who fills the emptiness of me, You always complete my day, So, You're the person I'll treasure most, Until our last breathe.

2018-07-20 16:38:36

2

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

shadowlinxxx morgan

Lovely 😄

Відповісти

2020-03-27 10:41:39

Подобається

Схожі вірші

Всі

Хрест - навхрест

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?

51

9

1929

Кохаю

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.

98

15

7504