Вірші
Я ненавиджу свої сни
Два тридцять ночі - я не сплю,
Не хочу знову бачить сни.
Цю ніч точно перетерплю.
Мені годин мало у дні.
Повіки липнуть мов клейкі,
Ще мить, і тут же я засну.
І будуть снитись сни бридкі,
Я в них завжди до дна тону.
Я в них завжди кудись біжу,
З висот великих розбиваюсь,
Несамовито в них кричу,
Боюсь, гублюсь і розчиняюсь...
5
0
337
Погляд
Я повернусь до тебе обличчям,
Ти відвернешся, не витерпиш погляду,
І з цього дзеркального потойбіччя,
З очей повіє, як завжди, холодом.
Я знов повернусь, я не відступилась,
Дивлюсь і навпроти ті очі знайомі,
Небесно блакитні на мене знов зиркають,
Я теж зі своїх...небесно блакитних.
Мій погляд уважно спостерігає,
Як очі твої зосередженно лупають,
І ті, "зосереджені" теж споглядають,
Як "уважні" мої, на них знов втупляють.
В момент розумієш - не все так погано,
Обличчя проникливе, у відображенні,
Смуток пройде, загоются рани,
Ти не приречена, нічого не втрачено...
4
1
240