Туди...
Надя Смертенюк
(Слова до пісні) Прохолодний ранок - тепла кава Сірі будинки - там є моя хата Кожен мандрує куди йому здасся А ми пливемо а ми пливемо... Туди де сонце сяє Туди, де квіти пахнуть Туди де я з тобою ніколи ніколи не встрілись би Туди де зорі скачуть Туди де верба плаче Туди де я с тобою Ніколи ніколи не були "Ми" Розкрита постіль - холодна підлога Змучені люди - там серед них я Кожен хвилює в повітрі звуки А ми пливемо а ми пливемо... Туди де море синє Туди де хлібом пахне Туди де нас з тобою Ніхто ніколи не взнає Туди де гай шепоче Туди де листя грают Туди де я з тобою Ніколи ніколи не бачились
2021-11-26 22:35:11
0
0
Інші вірші поета
Дружба Чи це справедливо? Інколи цікавіше мовчати Хочеться просто помитися
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Zinzee Noel
@undiscoveredflower
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1428
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11461