رَفِيق..
Fatma Al-Nssag
أخْبَرَني رَفِيقِي ذاتَ مرَّةٍ أنَّنِي أعْنِ لهُ العَالَمَ أجْمَع، ولَكنّ عَالَمَهُ تتّسِعُ حدُودَهُ معَ الوَقْتِ، حتًىٰ أنّه يُصادِقُ الشّجَرَ وحبّاتِ الزَّهرِ، والشّوارِع والطرُقات، وجميعُهُم أيضًا يعنونَ لهُ العَالَمَ!. My best friend once told me that I mean the whole world to him, But his world widens its borders with time, so that he befriends trees and blossoms and streets, all of them also.
2020-08-03 21:09:11
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Manar Elabd
الجمااال💕💕💕
Відповісти
2020-08-03 21:09:48
1
Fatma Al-Nssag
@Manar Elabd جمالك أنتِ ياقمري🤭⁦❤️💞💞
Відповісти
2020-08-03 21:38:12
1
Інші вірші поета
لَا تَتَمهّلْ اللّٰه أَكْبَر لَوْعَةُ لِقاء.. (١) صديقك الراحل
Інші поети
Iryna Markova
@iryna_markova
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9008
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12029