Сон...(2)
Я иду домой, Где ждёшь меня Ты у порога, Милая моя. Ведь сколько, Времени прошло?... С того момента, Как приснилась. Я полюбил тебя Во сне. Как бы безумно Не звучало. Сон был прекрасным, Подарком для меня. Ведь в жизни не любил я, Также как тебя тогда. Интуитивно я иду К тебе. Надеюсь увижу Тебя я. И вот стучу я В дверь. Открыла мне, Увидел я тебя. Милая моя, Любовь моя Теперь с тобой Навеки.
2022-01-22 11:53:01
14
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Eneli Fox
дякую приємно це чути)
Відповісти
2022-10-24 21:11:15
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
110
16
9050
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1349