Покликання
Емілія Дзвінко
Покликання що мене чекає Душу звеселяє. Покликання що в мене є Багато чого мені дає. Буду любити добро Усім ворогам назло, Щоб знали Із ким справу мали. Бога прославлятиму Горя не знатиму. Як же мені забути біль і страждання, Замість помилування і кохання. Влада то кати що останню квітку зламали, Щастя в раю вони не знали, Тому що в пекло попали За муштру людську, За грішну свою наготу, За біль і страждання Замість помилування і кохання.
2024-11-25 19:28:45
2
0
Інші вірші поета
День розлуки Я воїн Божий Галя Митець
Інші поети
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12780
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5523