День розлуки
Емілія Дзвінко
Настав і день цей, день печальний І кличе обов’язок його негайний, Ах день розлуки, щеміння в грудях моїх, Я думаю що не забуду поглядів твоїх, Які так мудро дивляться на мене- учать І не передати як душевні крики розлуки мене мучать! А я б хотіла відтягти розлуку, Я б хтіла відстрочити неминучу серцю муку, А то й- щоб назавжди зі мною залишився, Та час прийшов- тобі пора, Яка ж я рада що для тебе особлива- мені ти відкрився, Але зараз душу заповняє туга. За тобою хочу, забери з собою мене, Як же я чекала тебе І от прийшов ти у моє життя, А тепер знов покидаєш- ідеш в небуття. Хтів би залишитися зі мною- я знаю, Проте чуда зараз не маю, А ти уже від’їжджаєш. Ох, як же страшно коли кого любиш і раптом втрачаєш! А я міцно за руку тебе тримаю- не відпускаю, А ти мене за плечі обіймаєш І що я зараз відчуваю- ти знаєш, Бо ми завжди розуміли один одного І що любов наша вічна- сумніву жодного! Неминуча хвилина розлуки прийшла, Але спогади радісні у нас залишаться І я дякуватиму за все, що вона принесла, Чи пройде колись туга за ним- не знаю, Та долю я покірно приймаю, Бо вірю що доля нас ще зведе І так що вже не розведе!
2024-10-28 00:38:06
2
0
Інші вірші поета
Казковий пейзаж Скажи мені прощаю Живи добром Мачо
Інші поети
Dana.
@danamyglas
Rose P. Silver
@dragonandfish
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1480
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1672