النُفوس.

خَـمـسـة

النفوس و الذنوب و الندوب.. الاحلام و الايام، الآلام.. تعصر قلبًا بات يئن.. ليلًا ليلًا دعنا نظهر.. النور ينحسر.. لا يجب أن نخسر.. ذاك الوحش المخبأ تحت السرير لم يعرف أحدًا أنه يخشى العتمة. لكن القدر يجبر.. اصرخ ليلًا طالبًا الرحمة... لا شعور.. فراغ كبير استمر للنهاية.. لا يجب أن نعود.. حتى التقدم أصبح مرهونًا بالهداية.. الضلال للآمال و الطرقات الخالية.. سأعترف أني احترفت الرماية. أعلى المنحدرٍ.. رميت الليالي واحدة تلو الأخرى.. وحدي وحيد في قاع الوحدة. الضوء اختفى لا يجب أن نأتي..

2020-07-23 02:25:22

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

خَـمـسـة

تسلمي

Відповісти

2020-07-23 03:19:54

Подобається

Dan

جميله 💙

Відповісти

2020-07-23 11:59:28

Подобається

Інші категорії

Для підлітків Пейзажні Історичні Філософські Радісні вірші Подійні

Інші поети

Danny

@danny_o91s

Твой человечек

@lania

Young Writer

@ZaraMehar

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

1527

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1924