Мені щось потрапило в очі –
Я забула як виглядає спокуса.
Я не відчула, коли ти наклав на мене чари,
Коли прокрався у мою історію.
Трішки страшно – навкруги нас темрява мого світу,
Але ти не уявляєш як це прекрасно!
Дзеркала на стіні тріскають.
Я забула нанести навіть помаду,
Хоча ніколи не користувалась нею.
(забула нанести парфуми, які навмисне обирала ще вчора)
Крига скресає.
Не спокушай мене –
Сьогодні я беззахисна.
В цей вечір всі мої вовки сплять,
Демони дружать з янголами.
Я інколи згадую щось з минулого життя –
Напевно, я жила в часи, коли вірили в магію,
Коли справжнє кохання могло зруйнувати будь–які злі чари.
Невже ти знав, де й коли мене шукати?
Ти знайшов мене в день, який вже не повториться,
Мені було стільки років, скільки не буде ніколи.
Я відчуваю ногами прохолоду цього світу,
Але ти приніс мені в руках тепло.
Ти береш мене за руку і ведеш темними коридорами до себе самої.
Не спокушай мене –
З тобою я беззахисна.
В цій кімнаті мрії втрачають сенс,
Серце складає угоду з розумом.
серпень 2019