Клара встала щоб закрити вікно та тривога не покидала її. Тому вона вирішила піти зробити собі чай. Вона вийшла з кімнати та почала спускатися по сходах, як побачила, що на кухні світиться. Вона швидше побігла туди, відкрила двері а там стояла Емелі. Яка трималася за серце.
- Ти мене налякала- промовила вона.
- Чого ти тут, я чай прийшла робити.- відповіла Клара
- Якщо чесно я така голодна. Тут є десь цілодобове кафе?
- Якщо чесно я сама не знаю. Це треба питати у Джеймса і у Марка.
- Ну так! Чого чекаємо пішли одягатися. - Сказала Емелі та побігла.
- Еле я не маю їхнього номеру- крикнула у слід Клара.
- Проте я маю! - крикнула Емелі і закрила двері до кімнати. Клара також пішла швидко збиратися. На вулиці досить холодно і Клара не знала, що одягнути. Тому вирішила розпустити своє довге біле накручене волосся одягнути білі кросівки чорні вільні джинси та просту білу кофту на довгий рукав. Коли вона вийшла з кімнати то помітила сесту яка чекала її біля сходів, щоб спуститися разом. Сестра була одягнута зовсім інакше.
- Ти чому так легко одіта на дворі вересень і ніч?- запитала Емелі
- Це нормальний одяг. А ти взагалі одягнула сірий спортивний костюм та щей по верх курточку чорну. Не буде жарко?
- Проте: А у мене є капішон у разі дощу, Б мені якщо буде жарко завжди зможу скинути куртку і В я подивилася прогноз погоди має бути холодно. Пішли вони уже нас чекають.
Дівчата разом спустилися по мрамурних сходах вийшли з будинку та закрили його. І дійсно на дорозі уже стояли брати. Марк виглядав досить сонним. Він постійно позіхав. Хлопці також були одягнені досить тепло. Джеймс одягнув білі кросівки чорні джинси скіні якусь широку футболку чи то кофту було важко розгледіти і джинсову куртку. А Маркус був одягнений також у костюм спортивний тільки він був зеленого кольору і легеньку червону курточку з червоними кросівками. Коли Емелі і Марк побачили один одного то це стало шоком для всіх.
- О Емелі круто виглядаєш! Мої думки читаєш?- запитав Маркус
- Давай п'ять брат, я як знала, що одягати.- сказала Емелі та вони дали один одному п'ять. Після цього всі направилися у місто. Вони йшли по дорозі і було досить тихо. Тому Емелі вирішила розпитати усе, що її цікавить.
-То тут є десь кафе? Так?
-Нажаль не кафе а цілодобовий магазин, але у ньому можна приготувати їсти те що купиш, тому йдемо туди- Відповів Джеймс.
- Маркус чому такий соний? - Не стримувалася Емелі.
-Я вирішив сьогодні поспати а якраз подзвонила ти. Так довелося йти уже.- Відповів Марк та позіхнув. Після чого позіхнула Клара.
- А ви чого не позіхаєте? Хіба не доведено, що коли люди дивляться, як позіхає хтось то також хочуть?- запитала Клара у Джеймса та Емелі.
- Та ні, не хочется- відповіли вони одночасно.
- А чому ви взагалі вирішили піти і чому не спали?- запитав Джеймс.
- Я проснулася від сна а ця ненажера їсти захотіла- відповіла невдоволено Клара після чого її зуби затремтіли. Джеймс зняв з себе курточку та підійшов позаду положив на плечі Клари. Після чого було видно що він у білій футболці.
- Ти у футболці забери- сказала Клара і хотіла уже її знімати та Марк її зупинив.
- Якби йому було холодно він би не віддав її тобі. Повір я його знаю. Він ще той егоїст. - сказав Маркус досить прискіпливо.
- Вперше напевно це скажу, але послухай Маркуса він говорить правду.- Сказав Джеймс і пішов трішки вперід від всіх. Вони досить швидко були підійшли до міста і Емелі також досить сподобався фонтан. Одразу недалеко від нього був той самий магазин. Всі друзі зайшли туди і пішли по рядах вибирати хто, що хоче. Клара побачила вивіску магазина "Ліненбург" і запитала у Джеймса адже він був найближче до неї:
- Чому така назва?
- Це назва на честь нашого міста.