Що хотілось написати...
Люди... Для чого ви взагалі створені? Від вас стільки щастя і водночас стільки горя. Коли йдете, навколо лиш об'єкти необізнані, А я сам на сам із почуттів своїх морем. Ні, я не жаліюсь, Для розповідей ви мені не потрібні, Я не шукаю желетку, в яку можна витерти сльози. Просто виявляється, що на мене ви зовсім не подібні І бачачи вас, бути спокійною я не в змозі. Вас...тебе, ти відгородилась, Це на тебе я зараз витрачаю свій час. Я йшла спати, можливо ти мені навіть приснилася б, Але чомусь почала так необачно витрачати свій словниковий запас. Знаєш, ми давно не бачились, може ти мене вже й забула. Та наткнувшись на сторінку я згадала все, Як добре нам колись було, І що зараз я відчуваю щось не те. Я думала швидко тебе забуду, Давно писала до тебе останнього разу, Хотіла дати тобі спокій, зникнути з виду, Знаєш... через те що сталося я відчуваю провину і через це образу. Мені стало б легше, якби ТИ сказала мені ці слова. Думки, що я виношувала в собі стільки часу, Вилились в теорії чужинців, від яких обертом голова. Знаєш скільки мені довелося вислухати!? Що я стала між вами, що ти ревнувала, А саме образливе, що не ти мені про це сказала. Я не хочу тебе звинувачувати, Бо тобі важко зараз. Але й не пожалію Бо всеодно не стане легше враз Ти відписала... Та вибач, зараз Я не відповім. Мені складно з тобою спілкуватись. Щоб не злукавити язиком своїм, "Мені страшно..." - ось, що хотілось написати...
2021-12-07 20:48:09
5
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2336
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1126