النوم معًا
النوم معًا | كاثرين مانسفيلد " حين نمنا معًا.. كم كنت متعبًا وكم كانت دافئة غرفتنا.. وكم كان بديعًا ضوء المدفأة المنساب على الحوائط والسقف والفراش الأبيض الرحيب! تحدثنا همسًا كما يفعل الأطفال، أنت وأنا كل منّا لـ لحظة يغفو، ثم ينتبه ويقول:"لا أشعر بالنعاس إطلاقًا، يا عزيزي" .. هل كان ذلك منذ ألف عام؟ استيقظت بين ذراعيك - كنت غارقَا في النوم- سمعت ضجة الخراف، بهدوء تسللت من الفراش نحو النافذة، بينما أنت نائمًا- رأيتهم يشقون طريقهم عبر الثلوج. بالخارج قطيع من الأفكار المرتعدة البائسة بصحبة الخوف راعيهم حيث البرد، البرد الذي تسلل إلى قلبي فأغشاه! منذ ألف عام.. أم بالأمس، كنا معًا ملتصقين في الظلام، ونائمين؟ كم كنت متعبًا".
2020-09-07 12:10:21
6
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2540
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1872