Якби можливо було душі малювати
Якби можливо було душі малювати,
Твоя була б з усіх найкрасивіша,
Була б яскрава, тепла, радісна, крилата,
Бо сміхом розбивала б грішну тишу.
На полотні — світанки кольорові,
Де сонце вчиться лагідно світити,
І квіти, що від щастя випадково
Схотіли у твоїх долонях жити.
Там небеса були б такі безкраї,
Щоб мріям не ставало тісно в серці,
А вітер, що дороги обирає,
Співав би про любов у кожній весні.
І навіть в час, коли на серці хмарно,
Коли тривога стукає у груди,
Твоя душа світилася б так гарно,
Щоб віри не втрачали інші люди.
Нам на землі так пощастило тебе знати
Такою теплою і доброю людиною.
Якби можливо було душі малювати —
Твоя душа була б найкращою картиною.
Твоя була б з усіх найкрасивіша,
Була б яскрава, тепла, радісна, крилата,
Бо сміхом розбивала б грішну тишу.
На полотні — світанки кольорові,
Де сонце вчиться лагідно світити,
І квіти, що від щастя випадково
Схотіли у твоїх долонях жити.
Там небеса були б такі безкраї,
Щоб мріям не ставало тісно в серці,
А вітер, що дороги обирає,
Співав би про любов у кожній весні.
І навіть в час, коли на серці хмарно,
Коли тривога стукає у груди,
Твоя душа світилася б так гарно,
Щоб віри не втрачали інші люди.
Нам на землі так пощастило тебе знати
Такою теплою і доброю людиною.
Якби можливо було душі малювати —
Твоя душа була б найкращою картиною.
Коментарі