Воїн
А ви все там.. У тому АТО Там, де все наповнено печалі і жалю. Але позвонить мама, І скаже:«Синку, я так тебе люблю» Та плаче мати та і днями, і ночами, Та жде синочка з світлими думками. Коли б вже він приїхав до рідної хати, Рідня стомилась чекати.. Живого та цілого прагнуть побачити. І ось він тут, прийшов зі словами:«ВСЕ! Закінчилась війна! Немає. Ніхто більше не постраждає!» І всі стали посміхатися й радіти, Але не все так просто в нашому світі.. Скоріше б вже кров перестали лить невинну, Хай пожаліють ту дитину, якої батька вбили, Так безжалісно й жорстоко. Всі ми, вся Україна вірить в те, що все нарешті це безглуздя закінчиться якомога швидше, З кожним днем все більше й більше.
2021-02-07 18:45:23
5
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3808
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2087