Місяць, який світить однаково для всіх.
Інколи тебе супроводжувало безсоння минулих років. Не бачила його біля себе і гнів,скорбота,зневага за свої вчинки і дії, що привели до одинокості розривали на дрібні кусочки жалощів. Холодна підлога, полишена в самоті, сльози на білу постіль.Розуміння що, розділяєш з ним більше ніж ніч і місяць, який світить однаково для всіх. Небесні світила ,супроводжують, і ,ніби, манять до коханої людини. Ах коли б усе, було не так, як тоді...
Розлука...
Розлука...
Коментарі