Біль
(18+)
Біль, біль, біль і більше нічого. Начебто, була оптимісткою, та, певне, минулося. Вже ні в чому, якщо так подумати, немає сенсу. Виявляється, жити буває боляче. Чесно, не знала. Насилля в сім'ї було наче марево, а зараз я маю травми, психологічні у тому числі. Ні, ні, я не з мовчазливих, та правда не факт, що лікує. Хлопець, який сконав од раку, не позве мене заміж, навіть не спробувавши. Залишить мене сиротою тигятися по світові. Так, так, "депресія" надто гучне слово; не варто ним розкидатися направо-наліво, проте, хіба це не вона? Ну, а як ще назвати штуку від якої хочеться кричати, ні, навіть верещати уночі? Певне, нічними кошмарами. Час вгамовує біль, так розказували.. Але як його відкидати, якщо тільки після його смерті дізнаєшся, що була йому коханою? *надто гучно*
2021-03-26 01:37:40
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5704
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2424