Пролог
Розділ 1
Розділ 2
Розділ 3
Розділ 4
Розділ 5
Розділ 6
Розділ 7
Розділ 8
Розділ 4
Тож вона не втрималась почала робити те що їй найбільше подобалось. Ілюзія – для неї це сенс життя. Тож коли Лі почала рухатись у напрямку короля та королеви вальс замінили звуки лісу та вовків, що виють на повний місяць. На першому плані був шум костру, а по заді шум хвойних дерев. Для всіх це було не звичним, але коли вони глянули на стелю, то більшість точно затамували подих. Стеля була прикрашена ілюзією для Фелі та реальністю для оточуючих. На стелі з’явилися зорі та велика луна, а стіни змінили свої прикраси на хвойні дерева утворюючи із  себе величезний ліс зі своєю історією та мешканцями. Вовки, сови, лиси всі ці звірі по черзі виходили із хащ та лякали і до того наляканих людей.
Локівці дивились на Луну з острахом та і заразом із цікавістю. Такого дива вони ще зроду віку не бачили. Тож вже через декілька хвилин барвисто прикрашена бальна зала припинила своє існування, а на її місці з’явилася лісова долина. Саме та долина, яку юна принцеса побачила в ту страшну ніч. Долина, була не далеко від замку. Тому щоразу коли вона з острахом згадувала той день перед її очима одразу випливала оця  місцевість. До якої з тринадцяти років вона приходила майже щодня, коли її прийомні батьки їй докучали. Тільки у цьому лісі вона могла побути у тиші та забути усі свої проблеми, а ще тодішня юна дівчинка знала, що на цьому місці її завжди чекає спокій та гармонія, а заразом і до болі знайомий вовк….
© Aleksa Palala,
книга «Фелісіті Вінтер».
Коментарі