Little Princess Dolls
Note: This is was based off a historical genre. Thus, some of the things written here will not match with modern ideas and laws. Also there are sensitive topics that I would like to mention beforehand. Thank you for reading: They were little girls with small cute teddy bears and ankle length princess dresses that sparkled in the light, They too dreamed of their handsome prince riding into the night They had tiaras and necklaces that were plastic and dull, But why were they smiling there and not now When they have real necklaces that glitter with jewels and long dresses with lace and diamonds,  Why were they crying in their rooms,  Shouting for someone to care for them too Was it their husbands who could’ve been their age times 2 or was it because they hit their faces with 3 other woman licking his shoes Was it the way they had been sold off for money, Or the way they had been dirtied, They had their dresses, and looked quite fabulous too, But really, they couldn't breathe because of their corset, and couldn’t walk because of their heels, They were slaving away while another more lucky, was with her prince, the one that never came, and instead had ridden into the night Without another look back -Abigail
2021-02-23 00:08:42
0
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2308
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3067