Моё искусство.
Я пишу стихи, Это моё искусство. Я не смогу без них- Они мои чувства. С ними я улетаю, Я не здесь. Я оживаю и умираю... Какое время теперь? В стихах моя душа. "Глупости всё это!" Они радость и боль моя. "Ты не станешь поэтом!" Никто не понимает Мои чувства. Да ладно, бывает... Зато у меня есть искусство!
2021-10-18 19:31:35
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
Этот стих, это мои мысли вслух 😅
Відповісти
2021-10-18 19:32:09
Подобається
Лисичка Ника
Так реалистично и душевно... вау
Відповісти
2021-10-20 09:47:19
1
просто веселка
@Лисичка Ника пасибочки 😊
Відповісти
2021-10-20 11:02:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2558
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5575