Люди сами создают себе врага.
Вместе летели из рая, "А когда упадем будет больно?" Что будет дальше не знаю. "Нет, если я буду всегда с тобою!" Уже видно и слышно людей. "Что они сделают с нами?" Хочу заглянуть в синь морей. "Ничего, если не станем врагами. Уже видно осуждающие взгляды. "Почему они так смотрят на нас?" Хочу улететь назад за океаны. "Они просто сами создают врага!"
2022-01-11 22:06:59
6
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
просто веселка
Відповісти
2022-01-11 22:32:53
1
просто веселка
самокритика це добре головне щоб вона була в міру. Солодких снів ✨
Відповісти
2022-01-11 22:38:04
1
просто веселка
пасибки ☕
Відповісти
2022-01-12 11:57:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1874
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3874