Донька полум'я
(Пісня) Твоє кохання, твоє бажання, зустрінемось сьогодні в останнє, сьогодні в ночі в останній раз. Від полум'я твоїх очей, згораю я, як при надзорі. Чекатиму тебе я сьогодні сьогодні до останнього, і більше ніколи. Забудешся ти як дивний сон, що приснився у ночі, а як сонце зійде, вже не буде тебе, вже не буде нас, вже більше ніколи. Твоє кохання, твоє бажання, зустрінемось сьогодні в останнє, а як зійде сонце, забудешся ти, як той дивовижний сон, але очі твої, в яких полум'я горить, не забуду я ніколи, не викину з голови, твої золоті очі, які так манять, манять до тебе, і не відпускають. Що ж мені зробити, щоб забути тебе, забути твої очі, які завжди палають. Твоє кохання, твоє бажання, зустрінемось сьогодні в останнє, а як зійде сонце, вже не буде нікого, хто б дивився у твої очі, вже більше ніколи.
2020-05-17 18:27:07
4
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Андрюша
@Juliana это не отменяет факт, что это шедеврик)
Відповісти
2020-05-17 18:33:19
1
Juliana
@Андрюша Мне очень приятно такое слышать ☺️
Відповісти
2020-05-17 18:35:20
1
Андрюша
@Juliana еще приятней такое читать 😊
Відповісти
2020-05-17 18:35:43
1
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3149
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2301