Україна 2024

♡

Ви знаєте у тихий мирний час Лани вкраїнські колосяться житом А зараз вони спалені на жаль Їх розбомбили, хліборобів вбито. Та що там поле, що зазнало болю? Ви бачили розтерзаних людей? Де руки ката вкоротили долю Ми ж не чекали цих убивць- гостей! Оті з боліт- звірюки, а не люди Вбивають хижо, навіть малюків Прощення їм довіку вже не буде Скажіть, невже у них нема сімей, дітей? Коли ці орки вернуть у московію Свої криваві справи поробив, вони продовжать цю безбожну оргію Яку москальський піп благословив Я думаю, що ті прокльони матері, чи дівчини, чи хлопця-юнака Що болі українців ніби стрілами Дійдуть до цілі й знищать хробака А ми зростемо, ми постанем знову Настане наша вЕсна запашна І повернуться біженці додому Бо Україна у серцях одна А далі ми уклонимось загиблим, Тим воїнам, що бились стільки літ Тим незрадливим, сильним, справедливим Яким довіку вдячним буде світ!

2024-10-31 07:08:11

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2363

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1720