Кайдани
У кайдани себе закувала, почуття зв'язала туго, і заховала. Усе заховала.... Залишила лише злість, біль і гнів. В моїх очах більше, не побачиш ти ніжності тої, що плескалась раніше у них. Усе зникло... З'явилась лише стіна- висока із сталі моїх не виплаканих сліз, не зройнує її ніхто. Холодна сталь тепер в очах, Холодна помста, Холодний ніж у спину.
2018-09-09 20:57:10
3
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Ranzay
*гнів
Відповісти
2018-09-09 21:11:33
Подобається
Ranzay
Можу запропонувати зробити так як я. Продовжити жити так як завжди, але менше підпускати до себе. Саме головне не відмовляйся від ніжності.
Відповісти
2018-09-09 21:14:44
Подобається
Вікторія Куран
Я так і зробила, а ніжність отримувати нема від кого.
Відповісти
2018-09-09 21:15:30
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10510
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3765