Вірус

M. Tori

Ти певно небезпечний вірус Якій прокрався і живеш в мені Атакував мене, таку безсилу І навіть думки ти мої крадеш Ти знаєш ти моя хвороба Що прогресує й убиває все І серце, мозок, мої нерви... Якої ліку ще нема ніде І мабуть не достатньо карантину Аби хоч якось зупинити хоч на мить Та що ж мені робити в цю годину Коли токсин вже убиває все Вже навіть мозок вражений тобою Вже навіть серце моє лиш твоє Атакував мене ти понад силу Не залишив ти вибору ніде Вже сил нема боротись чи здаватись Вже краще буду лиш твоя І це мабуть лише вихід є єдиний Найкращим вірусом для мене то є ти

2020-03-26 22:26:21

Інші вірші поета

щастя... Хто ти? У кожного своя історія Доля

Інші поети

Марія Балянт

@mariya_balyant

Molly Walker

@mollywalker228

آوُگـتُـآن

@Stroongcock

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5858

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2878