Ілюзії

Діана Панчук

Я не хочу бути варіантом твоєї вибірки, Я і є остаточність і категоричність вибору. І як раптом зустрінеш мене у сутінках своїх спогадів, Знай: пролечу сірою тінню біля тебе; мені ніколи. Я втомилась чекати на диво, закрила очі, Але в темряві відкрито глузує із мене смуток. Мов метеликів сачком, я намагалась зловити щастя, Та сама не вгледіла, як потрапила в ці тенета. Доля часто жартує над моїми почуттями І життя прикрашає не завжди приємними сюрпризами. Мов сонце у хмарах, то з'являєшся, то зникаєш, Залишаючи в серці біль і розбиті надії. Вже як рік фантомним болем моя душа розривається, Уламками розбитих надій поранившись. Ти не здогадуєшся про пекучий грім тих емоцій, Що щосили вдаряє по струнах тендітної душі. Моє море щоразу сильніше хвилюється, Ти з'явився, як шторм серед білої днини, Наповнив мій світ дощами радості і захоплення І пішов по-англійськи, залишивши велику інтригу. А що буде далі, чи буде воно взагалі? Хоча, я, напевно, в твоєму житті, черговий перехожий, І в схемах чергових ілюзій зобразила собі Ідеальних "Нас", яких і ніколи не буде... 00:24 07.03.2018

2018-03-12 14:56:16

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Святослава Небожина

Класно)

Відповісти

2018-05-13 11:00:41

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12820

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

42

40

3448