Без правди
Я занадто щира і надто відверта, Вилляти душу можу в будь-який посуд. Напевно, у цьому моя груба помилка. Я під темною маскою інтроверта Все ж зроблю так, як хочу, на власний розсуд. Ви чимало слів витягати будете, Та уста мої правди ніколи не видадуть. Ви наївно повірите, бо брехня - мій козир. Як хотіли б - ніколи ви не забудете Комбінацію дій, що на картах викладуть. Якщо що, на майбутнє, я граю чорними. Я не радила б бути моїм суперником. Не стійте в проході, виходьте вчасно. Хай я трохи прикинуся білим вороном, Але Сонце в центрі (це за Коперником). Очевидна істина, не ховайте... Білий день надворі, зразу видно тіні. Ви фальшиві, підступні; це - брудний посуд. Правду лити не буду вам, так і знайте. Не шукайте її, бо це - голка в сіні. 01:19 19.01.2018
2018-03-12 14:47:59
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3245
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2189