Предісторія
Скурпондук
Нова робота, нові проблеми
Скурпондук


  Я відключився а Рідмі прокинувся. Волосся стало ще насичено- оранжевим і деякі пасма  були яскраво червоні. Він відкрив свої лимонні очі, встав покрутив шию. Уважніше роздивився хто нас гепнув. Рід побачив бородатого мужчину в порваній одежі, волосся в ньго було до плеча геть збите і давно не чесане та мити. Він рився в медикаментах і взяв якісь три ампули і хотів змитись. В той час Рід склав долоні і із них почав вириватися яскраво жовте світло. Він помалу віддалював долоні одну від одної і світло яке було в долонях стало схоже на кульку, потім воно почало тускніти і приймати циліндричну форму, згодом воно зовсім затухло а в руках у Ріда залишилася купка петард.
- Ей скорпундук!- крикнув він злодієві своїм мужицьким, брутальним, неперевершеним голосом, той обернувся але Рід уже був перед ним на рівні витягнутої руки, в правій руці він тримав петарди які засунув Скорпундуку в рот а лівою вдарив по бороді так щоб петарди були притиснуті зубами. Слідом під несучи праву руку до петард світло перетворилося на вогник який підпалив їх. Сам рід відскочив від нього. Скорпондук мало що встиг зрозуміти но в роті пітаоди почали зриватися, він почав їх випльовувати, але з зубами та згустками крові. Після чого поспішно втік до стіни, коли він був метра за три до стіни то його рука стала медведяча і нею він пробив вихід.
  Рідмі поклав руки за голову і наблюдав за Скорпондуком. Тим часом Роберт стояв із відкритим ротом і вилупленими очима.
-  Закрий рота а то буде те що й із Скорпондуком.- сказав Рід, поправив галстук, страс порох і спокійно направився до ліфту. А Роберт трішки оговтавшись, взяв накладні і поспішив за ним.
- Стій! Генрі що це було!?- він був в непереповненій радості і хвилюванні. І так мене звати Генрі Джопс.
- Генрі? Ні він тепер спить а за кермом я. І називай мене по імені. Рі...- потім він хвильку подумав і продовжив- Кондітр.- ліфт їх підняв і Рід вийшов із нього залишивши Роберта в ньому. Він направився на вихід, доходячи до дверей він наткнувся на Джулію.
- Кудись зібрались?-так же само ріжучи поглядом і кислим лицем запитала вона
- Так. Я щось проголодався, останнім часом багато почав їсти, лише б зайву вагу не набрав. Ну ви ж мене розумієте важко піднімати ноги коли на них зайві десять кілограмів.- вона стояла і не могла промовити ні слова, а Рід з легкою посмішкою спокійно й елегантно вийшов на вихід, потім пішов направо по тротуару після чого повернув на право де зайшов в кафе "Electric coffee". Там він сів біля великого прозорого вікна, з якого було видно парк. До нього підійшла  офіціантка з каштановим волоссям та в червоному фартуху, в руках тримала ручку і кишеньковий блокнот.
- Що будите заказувати?- з посмішкою промовила та.
-  Двійне експрессо і три гамбургери від "свинячого пуза".- Рід дивився на малечу яка бігала в парку, а офіціантка швидко записала в блокнот і відправилися на кухню. За вікном почався рясний дощ, діти що гралися в парку розбіглися. Каплі падали на вікно і спускалися по ньому залишаючи слід. Рід дивився на ті каплі підпираючи голову рукою. До його столу принесла заказ та сама офіціантка. Він взяв столові прибори і почав акуратно їсти величезні бургери, притримавши вилкою край страви і зліва на право. Потім акуратно поклав їду в рот і акуратно пережувавши, проковтнув після чого видихнув із насолодою. Акуратно поклавши столові прибори на стіл, після чого взяв їх в руки і почав швидко їсти поки не з'їв все що було. Він був дуже голодний тому що його супер сила полягає в тому що він може матеріалізувати все що захоче,  але при тому витрачається багато енергії, і тому йому потрібно їсти в десять разів більше. Він допив каву.
- Рахунок будь ласка.- до столу підійшла та же сама дівчина вона подала йому рахунок і свій номер телефону із словами "а це тобі особисто". Рідмі витяг кругленьку купюру, яка дала чайові вище 40 відсотків. "Йому не сподобається як я трачу його гроші"- подумав він і вийшовши з кафе зловив таксі і відправився до дому.
Рідмі вийшовши із таксі і пішов  до ліфту. Він буквально валився з ніг від втоми, голова ходила кругом, вийшовши з ліфта він спираючись на стіни дійшов до моєї  квартири. Відкривши двері впав на підлогу, заснув на ній. Сонце вже давно заховалось за кам'яні джунглі а на небі вже сіяв срібний місяць.
Наступного дня я прокидаюсь на тій підлозі і не пам'ятаю як я там опинився і вчорашній день. Але єдине що мені залишив то була головна біль. Я підвівся і пішов на кухню випивши які небуть таблетки від голови подивився на годинник. Я вже запізнювався на 30 хвилин. Єдине що я думав бігши до роботи це те щоб мене не засікла Джулія. Я залітаю в офіс підбігаю до стола, а мене вже чекав подарок від мого боса. Це була коробка з моїми речами та запискою "вас звільнено". Мене з повним непорозумінням вивели з компанії. Мені невистачило грошей для таксі і я сам добирався до дому на своїх двоїх, по дорозі мене догнав хороший ливень. Прийшовши до дому, промоклий до ниточки а з голови капала вода. Я був в ярості і повній злості я жбурнув ту коробку в стіну. Із криками та  наріканнями на Джулію я впав на ліжко і що сили кричав в подушку. Так так я десятилітня дівчинка, ну що вдієш я такий. Але тоді я був злий на всіх і не чув як Роберт намагався мені телефонувати. Після одної години я заспокоївся. Переодягнувшись я вирушив з квартири. Спершу я побував в кіоску де купив газету, там я сподівався знайти роботу, але марно. Потім я відправився по ресторанах, кафе на вакансію офіціанта та відповідь була одна й та сама " НІ". Вже стемніло я втомився від біготні та з відчаєм відправився до дому. Попри мене пролетіли два поліцейські  автомобілі з включеними мигалками та сиреною. Не надавши їм належної уваги, я неспішно подався далі. За три метра до мене була якась новобудова, " знову щось настроять" подумав я. І тут я відчуваю як із заду мене хтось крупний, швидко обернувся я побачив Скорпундука, його велика медведяча лапа вже летіла мені в лице, ще трішки і я б позбувся своїх зубів но відступивши крок назад він промахнувся. А я його тоді ще не знав, Рід познайомився з ним тоді, коли засунув йому петарди  в рот, доречі він зцілився і паща в нього тепер нормальна. Мої зрачки  розширилися, адреналін викинувся тому я не усвідомлюючи того зі всіх ніг побіг куди очі вели, а іменно в ту недобудовану будівлю. Його це зацікавило він почав зі мною бавитися, як хижак зі своєю здобиччю. Він то дожене мене і зіб'є з ніг потім кудись кине, дає мені декілька секунд фори і знову за те саме. Я заховався за стіну і чув як в нього почали хрустіти кістки, трішки висунувши голову я побачив як він перетворився на полу медведя. Голова медведя, передні лапи і тулуб, ноги залишились його. Тихо сидівши там я думав що робити, якщо він так і далі буде мене жбурляти то я в скорім часу помру, тіло жахливо нило. В будинку було волого і на землі то тут то там були невиличкі калюжі, біля себе я помітив продовжувач і тоді мені прийшов план. Спочатку я його розібрав, намагаючись робити це тихо, але він мене почув і почав приближатися, раптово через вікна засяяло світло від фар і прозвучала сирена від поліцейських. Він обернувся, тоді включивши продовжувач в розетку я кинув його на підлогу із словами " остановіста", він почав трястись і сіпатись в будівлю забігли поліцейські
- Стійте!- крикнув я щоб вони ре ступили в калюжу, потім я витягнув продовжувач а Скорпундук впав без тями- завжди будь ласка.- після тих слів я нічого не пам'ятаю.
© Zezo Zez,
книга «Conditor: герой і клоун».
Нова робота, нові проблеми
Коментарі