INTIMIDATED

CVLD BLVVDED

When I'm isolated from people only then do I feel safe, They are not the support they drown all the friends, they are all fake, Keep calling me a sociopath while under your feet there'll be lots of rakes, You'll blame me for everythin' without even realizing your real mistake... No, do not come near me, I'm tired of sufferin', The black hole in me STILL CONSUMES EVERYTHIN', I'm afraid of all people, THIS IS PARANOIA, My life is existence, I'M THE LOST OWNER, You are a parasite, BUT NOT A LAWYER, Take off this mask, AN' DON'T PLAY AMONG US... You don't know me, NOBODY DOES, Do a favor, SHUT YOUR FUCKING MOUTH, Your assumption, albeit with facts, BUT BIASED, If you look at my past, YOU'LL BE A LIAR... I was born in blood like dexter morgan, I have no emotion, my heart is my missing organ, Ever since I was a kid my feelings were stolen, So I had to walk the path that is broken... I was born in blood LIKE DEXTER MORGAN, I have no emotion, MY HEART IS MY MISSING ORGAN, Ever since I was a kid MY FEELINGS WERE STOLEN, So I had to walk the path THAT IS BROKEN...

2021-04-04 05:57:38

2

0

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1915

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2250