I'M DVVMED

CVLD BLVVDED

I AM DOOMED, I AM DOOMED, THERE'S NOWHERE TO RUN, AN' THERE IS NO WAY OUT, HE JUST MADE ME STUNNED, AND THEN GAVE ME A CHOICE, LIFE WITHOUT GUNS, INSTEAD OF ROTTING THE BACK IS GETTING CLOSER TO THE WALL, MY HEART IS BLEEDING, WHO WILL SEW THAT HOLE? I'M SHAKING LIKE A JUNKIE, MY SKIN WENT COLD, THE BRAIN IS SHUT OFF BY SHOCK, MY BREATH IS OFF, I HAVE NO REASON TO RUN, I START TO COUGH, VISION IS BLURRED, PROLLY DEATH'S THE CURE, RIGHT OUTSIDE THE DOOR... Hope for a pardon WAS A MISTAKE, I'll always suffer and WILL HAVE HEADACHES, I won't be forgiven for all the actions I HAVE TAKEN, The path to death is narrowing WITH EVERY SINGLE SECOND I AM DOOMED, I AM DOOMED, THERE'S NOWHERE TO RUN, AN' THERE IS NO WAY OUT, HE JUST MADE ME STUNNED, AND THEN GAVE ME A CHOICE, LIFE WITHOUT GUNS, INSTEAD OF ROTTING I was doomed from the start of my miserable life, The first thing that started to turn black was the heart, I had to pull my mind out of the sky, And face reality, even though it made me cry, I just couldn't escape punishment, For all the sins that I've ever done, Running away from death was foolish, yeah, Who was I going to leave as a fool? As a result, only myself I AM DOOMED, I AM DOOMED, THERE'S NOWHERE TO RUN, AN' THERE IS NO WAY OUT, HE JUST MADE ME STUNNED, AND THEN GAVE ME A CHOICE, LIFE WITHOUT GUNS, INSTEAD OF ROTTING It seems that justice came for me... Came to punish me for all my sins...

2021-02-16 15:59:20

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11869

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2058