Ваша девочка уже не та...
Ірина Юрчак
Ваша девочка уже не та, Что была позапрошлым летом. Не отличница, но не глупа, Не нуждается просто в этом. Ваша девочка уже не та, Не нужна ей ни лож, ни фальша, А нужна лишь вера в себя, И уже так не будет как раньше. Ваша девочка уже не та, Не поёт душа её песни, А внутри только пустота И только сердце кленётся в чести. Ваша девочка уже не та, Не играет она больше в куклы, И может быть не права, Но теперь жизнь должна стать лучше...
2018-07-19 14:58:07
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ірина Юрчак
😊💗
Відповісти
2018-07-21 22:57:47
Подобається
Юлия Меер
Очень красиво, ошибок в ритме и рифме нет. Во второй строчке лишняя буква й обратите внимание.
Відповісти
2018-07-24 22:35:53
1
Ірина Юрчак
@Юлия Меер спасибо большое 😊💜
Відповісти
2018-07-25 08:56:34
1
Інші категорії
Вірші в прозі Пейзажні Подійні Для дітей Любовні Сумні вірші
Інші поети
ulia_sapphic
@ulia_sapphic
Glory LoveWorld
@Glow_Heavenly_Broadcast
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5985
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2796