Осінь
Осінь - пора невеселого співу, Осінь свою я несу крізь рока. Це кінець і початок сумного дива, Що іноді тягнеться довгі літа. З літом закінчився спалах надіїї. Надії, яку при собі не маю... Осінь забрала вчорашнії мрії. Та осінь, яку я колись так чекала! Осінь приносить нові сподівання, Осінь, як суміш чорного з білим. Осінь міняє чертоги кохання, Але вже не зробе моє серце цілим. Осінь - кінець для земного кохання, Це порожнеча, безсонні ночі. Ця осінь, як мо́є останнє старання Закрити порожні, знедолені очі. 03.05.21 *Малюнок належить Олександрі Харитоновій.
2021-09-18 19:10:24
6
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5562
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3731