ALONE

John Sarah

I stumble and wonder alone in this crazy wilderness I call my mind The blazing fears, crazy thoughts and illusions Crushing me each and every second of the day. I find my self wondering here and there In search of an oasis in this desert to quench And put to rest my poor mind, but all I walk into is the dark side of the wilderness full of hallucinations Pricked by thorns of hallucinations I walk full of doubt, fears and pain Determined to find my way back to the old me To escape this shadow I now call myself I keep dreaming, no I should call them The pictures in my mind, of bad things happening to me It's like I have been brainwashed or am I loosing it? I can't help myself cz you control my every move and thought

2018-12-26 11:14:53

Інші вірші поета

Motherhood OH BABY ALONE I Lack Motivation

Інші поети

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Hell_ga

@Hell_ga

Марік 01193

@getix_ua

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16463

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5489